CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

1-а царiв

Розділ 1

1 А Давид поста́рів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому те́пло.

2 І сказали йому його раби: „Нехай пошукають для пана царя молоду ді́вчину, — і стане вона перед царем, і буде йому за догля́дачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, — і буде те́пло панові цареві!“

3 І шукали ді́вчину вродли́ву по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммі́тку Авіша́ґ, і привели́ її до царя.

4 А та ді́вчина була дуже вродли́ва. І була́ вона цареві догля́дачкою, і прислуго́вувала йому, та цар не пізнав її.

5 А Адо́нія, син Хаґґітин, бундю́чився та говорив: „Я буду царювати!“ І справив він собі по́воза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.

6 А батько його ніко́ли його не засмучував, щоб сказати: „Чому́ ти так робиш?“ А він також був дуже вродли́вий, і мати народила його по Авесаломі.

7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, — і вони помагали Адонії.

8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Ната́н, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.

9 І приніс Адо́нія в жертву худоби дрібно́ї та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закли́кав усіх братів своїх, царськи́х синів, та всіх Юдиних мужів, царськи́х слуг.

10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покли́кав.

11 І сказав Ната́н до Вірсаві́ї, Соломонової матері, говорячи: „Чи ти не чула, що зацарюва́в Адо́нія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?

12 А тепер іди, я тобі пора́джу, — і рятуй життя своє та життя сина свого Соломо́на!

13 Іди, і вві́йдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій ца́рю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому́ ж зацарюва́в Адо́нія?

14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду́ за тобою, і потверджу́ слова твої“.

15 І ввійшла Вірсаві́я до царя в кімна́ту, — а цар був дуже стари́й, і шунаммітка Авішаґ послуго́вувала цареві.

16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: „Що́ тобі?“

17 І вона сказала йому: „Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломо́н, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.

18 А тепер ось зацарюва́в Адо́нія, а ти, пане мій ца́рю, не знаєш про те.

19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї, і покликав усіх царськи́х синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя́ війська, а раба твого Соломо́на не покликав.

20 А ти, пане мій ца́рю, — очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто́ буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.

21 Іна́кше станеться, як спочи́не пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломо́н винними“.

22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Ната́н.

23 І доне́сли цареві, говорячи: „Ось пророк Ната́н!“ І ввійшов він перед цареве обличчя, і впав перед царем обличчям своїм до землі.

24 І сказав Ната́н: „Пане мій ца́рю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?

25 Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї. І він покли́кав усіх царськи́х синів, і провідників ві́йська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адо́нія!

26 А мене — я раб твій! — і священика Садо́ка, і Бена́ю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покли́кав.

27 Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідо́мив раба свого, хто́ буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?“

28 А цар Давид відповів та й сказав: „Покличте мені Вірсаві́ю!“ І прийшла́ вона перед царське́ обличчя, і стала перед царем.

29 І присягну́в цар та й сказав: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха, —

30 як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, — так я й зроблю́ цього дня!“

31 І вклонилася Вірсаві́я обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: „Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!“

32 І сказав цар Давид: „Покличте мені священика Садо́ка, і пророка Ната́на та Бена́ю, сина Єгоя́диного“. І поприхо́дили вони перед царе́ве обличчя.

33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою му́лицю, і зведіть його до Ґіхону.

34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурмі́ть у сурму́ та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!

35 Потім пі́дете за ним, а він уві́йде та й сяде на моєму троні, і він буде царюва́ти замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою“.

36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: „Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!

37 Як був Госпо́дь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звели́чить трон його над трона пана мого царя Давида!“

38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели́ його до Ґіхону.

39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурми́ли в сурму́, та й кричав увесь народ: „Нехай живе цар Соломон!“

40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопі́лках та радів великою радістю, аж земля розпада́лася від їхнього голосу!

41 І почув це Адонія та всі покли́кані, що були з ним, а вони тількищо скінчи́ли їсти. І почув Йоав голос сурми́ та й сказав: „Що це за крик та гамір у місті?“

42 Ще він говорив, аж ось прихо́дить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: „Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!“

43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: „Таж пан наш цар Давид настанови́в на царя Соломона!

44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську́ му́лицю.

45 І пома́зали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повихо́дили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.

46 І Соломон уже засів на троні царства.

47 І також посхо́дилися царські́ слу́ги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я́ славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого́! І вклонився цар на ло́жі своїм.

48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидя́чого на моїм троні, а мої очі те бачать!“

49 І затремтіли, і повставали всі покли́кані, що були з Адонією, і пішли кожен на доро́гу свою...

50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопи́вся за роги же́ртівника.

51 І донесено Соломонові, кажучи: „Ось Адо́нія злякався царя Соломона, й ось він схопи́вся за роги же́ртівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне́ мені, що не вб'є свого раба мече́м!“

52 І сказав Соломон: „Якщо він буде му́жем че́сним, ані волоси́на його не впаде на землю! А якщо зна́йдеться в ньому зло, то помре“.

53 І послав цар Соломон, і відвели́ його від же́ртівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: „Іди до свого дому!“

Das erste Buch der Könige

Kapitel 1

1 Und935 da3117 der König4428 David1732 alt war2204 und wohl betagt, konnte er nicht warm werden3179, ob man ihn gleich mit Kleidern899 bedeckte3680.

2 Da sprachen559 seine Knechte5650 zu ihm: Laßt sie1245 meinem Herrn113 Könige4428 eine Dirne5291, eine Jungfrau1330, suchen, die vor6440 dem Könige4428 stehe und5975 sein pflege und schlafe7901 in seinen Armen2436 und wärme2552 meinen Herrn113, den König4428.

3 Und sie suchten1245 eine schöne3303 Dirne5291 in allen Grenzen1366 Israels3478; und fanden4672 Abisag49 von Sunem7767 und brachten935 sie dem Könige4428.

4 Und sie war8334 eine sehr3966 schöne3303 Dirne5291; und pflegte des Königs4428 und dienete ihm. Aber der König4428 erkannte3045 sie nicht.

5 Adonia138 aber, der Sohn1121 Hagiths, erhub sich4984 und sprach559: Ich will König4427 werden! Und machte6213 ihm Wagen7393 und Reiter6571 und fünfzig2572 Mann376 zu Trabanten7323 vor6440 ihm her.

6 Und sein Vater1 wollte ihn nicht bekümmern6087 bei seiner Zeit3117, daß er hätte gesagt559: Warum tust du also? Und er war3205 auch ein sehr3966 schöner Mann8389, und er hatte6213 ihn gezeuget nächst nach310 Absalom53.

7 Und1121 hatte1697 seinen Rat mit Joab3097, dem Sohne Zerujas, und54 mit Abjathar, dem Priester3548; die halfen5826 Adonia138.

8 Aber Zadok6659, der Priester, und3548 Benaja1141, der Sohn1121 Jojodas, und Nathan5416, der Prophet5030, und Simei8096 und Rei7472 und die Helden1368 Davids1732 waren nicht mit Adonia138.

9 Und da Adonia138 Schafe6629 und Rinder und gemästet Vieh1241 opferte2076 bei dem Stein68 Soheleth2120, der neben681 dem Brunnen Rogel5883 liegt, lud7121 er alle seine Brüder251, des Königs4428 Söhne1121, und alle Männer582 Judas, des Königs4428 Knechte5650.

10 Aber den Propheten5030 Nathan5416 und Benaja1141 und die Helden1368 und Salomo8010, seinen Bruder251, lud7121 er nicht.

11 Da sprach559 Nathan5416 zu Bathseba, Salomos8010 Mutter517: Hast8085 du559 nicht gehöret, daß Adonia138, der Sohn1121 Hagiths, ist König4427 worden, und unser Herr113, David1732, weiß3045 nichts drum?

12 So komm3212 nun, ich will dir einen Rat3289 geben, daß du deine See LE5315 und6098 deines Sohns Salomo8010 See LE5315 errettest4422.

13 Hin, und gehe3212 zum Könige David1732 hinein und sprich559 zu ihm: Hast du559 nicht, mein Herr113 König4428, deiner Magd519 geschworen7650 und geredet: Dein Sohn1121 Salomo8010 soll nach310 mir König4428 sein4427, und er soll auf meinem Stuhl3678 sitzen3427? Warum ist935 denn3588 Adonia138 König4427 worden?

14 Siehe, weil du noch da bist und mit dem Könige4428 redest1696, will935 ich dir nach310 hineinkommen und vollends dein Wort1697 ausreden4390.

15 Und Bathseba ging935 hinein zum Könige4428 in die Kammer2315. Und der König4428 war8334 sehr3966 alt2204, und Abisag49 von Sunem7767 dienete dem Könige4428.

16 Und Bathseba neigete sich6915 und betete7812 den König4428 an. Der König4428 aber sprach559: Was ist dir?

17 Sie sprach559 zu ihm: Mein Herr113, du hast deiner Magd519 geschworen7650 bei dem HErrn3068, deinem GOtt430: Dein Sohn1121 Salomo8010 soll König4427 sein nach310 mir und auf meinem Stuhl3678 sitzen3427.

18 Nun aber siehe, Adonia138 ist König4427 worden; und mein Herr113 König4428, du weißt3045 nichts darum.

19 Er hat Ochsen7794 und54 gemästet Vieh4806 und3548 viel7230 Schafe6629 geopfert2076; und hat geladen7121 alle Söhne1121 des Königs4428, dazu Abjathar, den Priester, und Joab3097, den Feldhauptmann8269; aber deinen Knecht5650 Salomo8010 hat er nicht geladen7121.

20 Du bist aber mein Herr113 König4428; die Augen5869 des ganzen Israel3478 sehen auf dich3427, daß du ihn anzeigest5046, wer auf dem Stuhl3678 meines Herrn113 Königs4428 nach310 ihm sitzen soll.

21 Wenn aber mein Herr113 König4428 mit seinen Vätern1 entschlafen ist7901, so werden ich und mein Sohn1121 Salomo8010 müssen Sünder2400 sein.

22 Weil sie aber noch redete1696 mit dem Könige4428, kam935 der Prophet5030 Nathan5416.

23 Und sie559 sagten es dem Könige4428 an5046: Siehe, da ist der Prophet5030 Nathan5416. Und als er hinein vor den König4428 kam935, betete7812 er an den König4428 auf6440 sein Angesicht639 zur Erde776

24 und5416 sprach559: Mein Herr113 König4428, hast du gesagt559: Adonia138 soll nach310 mir König4427 sein und auf meinem Stuhl3678 sitzen3427?

25 Denn er ist heute3117 hinabgegangen3381 und54 hat geopfert2076 Ochsen7794 und3548 Mastvieh4806 und viel7230 Schafe6629 und hat alle Söhne1121 des Königs4428 geladen und die Hauptleute8269, dazu den Priester Abjathar. Und siehe, sie7121 essen398 und trinken8354 vor6440 ihm und sagen559: Glück zu2421 dem Könige4428 Adonia138!

26 Aber mich, deinen Knecht5650, und3548 Zadok6659, den Priester, und Benaja1141, den Sohn1121 Jojadas3077, und deinen Knecht5650 Salomo8010 hat er nicht geladen7121.

27 Ist das1697 von meinem Herrn113 Könige4428 befohlen, und1961 hast es deine Knechte5650 nicht wissen3045 lassen, wer auf dem Stuhl3678 meines Herrn113 Königs4428 nach310 ihm sitzen3427 soll?

28 Der König4428 David1732 antwortete6030 und5975 sprach559: Rufet mir6440 Bathseba! Und sie7121 kam935 hinein vor6440 den König4428. Und da sie vor dem Könige4428 stund,

29 schwur7650 der König4428 und sprach559: So wahr der HErr3068 lebt2416, der meine See LE5315 erlöset hat6299 aus aller Not6869,

30 ich559 will heute3117 tun, wie ich dir geschworen7650 habe6213 bei dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, und geredet, daß Salomo8010, dein Sohn1121, soll nach310 mir König4427 sein; und er soll auf meinem Stuhl3678 sitzen3427 für mich.

31 Da neigte6915 sich7812 Bathseba mit ihrem Antlitz639 zur Erde776 und betete den König4428 an und sprach559: Glück2421 meinem Herrn113 Könige4428 David1732 ewiglich5769!

32 Und3548 der König4428 David1732 sprach559: Rufet mir6440 den Priester Zadok6659 und den Propheten5030 Nathan5416 und Benaja1141, den Sohn1121 Jojadas3077! Und da sie7121 hineinkamen935 vor den König4428,

33 sprach559 der König4428 zu ihnen: Nehmet mit euch eures Herrn113 Knechte5650 und setzet7392 meinen Sohn1121 Salomo8010 auf3947 mein Maul und führet ihn hinab3381 gen Gihon1521.

34 Und3548 der Priester Zadok6659 samt dem Propheten5030 Nathan5416 salbe4886 ihn daselbst zum Könige4428 über Israel3478. Und559 blaset8628 mit den Posaunen7782 und sprechet: Glück2421 dem Könige4428 Salomo8010!

35 Und ziehet ihm nach310 herauf und kommt, so soll er sitzen3427 auf5927 meinem Stuhl3678 und König4427 sein für mich; und ich will935 ihm gebieten6680, daß er Fürst5057 sei über Israel3478 und Juda3063.

36 Da antwortete6030 Benaja1141, der Sohn1121 Jojadas3077, dem Könige4428 und sprach559: Amen543, es sage559 der HErr3068, der GOtt430 meines Herrn113 Königs4428, auch also!

37 Wie der HErr3068 mit meinem Herrn113 Könige4428 gewesen ist1431, so sei er auch mit Salomo8010, daß sein1431 Stuhl3678 größer werde denn der Stuhl3678 meines Herrn113 Königs4428 David1732.

38 Da gingen3212 hinab3381 der Priester Zadok6659 und3548 der Prophet5030 Nathan5416 und Benaja1141, der Sohn1121 Jojodas, und Krethi und Plethi und setzten7392 Salomo8010 auf das Maul des Königs4428 David1732 und führeten ihn gen Gihon1521.

39 Und3548 der Priester Zadok6659 nahm3947 das Ölhorn7161 aus der Hütte168 und salbete Salomo8010. Und sie bliesen8628 mit der Posaune7782, und alles Volk5971 sprach559: Glück2421 dem Könige4428 Salomo8010!

40 Und alles Volk5971 zog5927 ihm nach310 herauf, und das Volk5971 pfiff2490 mit Pfeifen2485 und war sehr1419 fröhlich8056, daß die Erde776 von ihrem Geschrei6963 erscholl1234.

41 Und6963 Adonia138 hörete es, und alle, die er geladen hatte3615, die bei ihm waren; und sie7121 hatten8085 schon gegessen398. Und da Joab3097 der Posaunen7782 Schall hörete, sprach559 er: Was will das8085 Geschrei6963 und Getümmel1993 der Stadt7151?

42 Da er aber noch redete1696, siehe, da kam935 Jonathan3129, der Sohn1121 Abjathars, des Priesters3548. Und54 Adonia138 sprach559: Komm herein935, denn du bist ein376 redlicher Mann2428 und bringest gute2896 Botschaft1319.

43 Jonathan3129 antwortete6030 und sprach559 zu Adonia138: Ja61, unser Herr113, der König4428 David1732, hat Salomo8010 zum Könige gemacht4427;

44 und3548 hat mit ihm gesandt7971 den Priester Zadok6659 und4428 den Propheten5030 Nathan5416 und Benaja1141, den Sohn1121 Jojadas3077, und Krethi und Plethi; und sie haben ihn auf des Königs4428 Maul gesetzt7392.

45 Und3548 Zadok6659, der Priester, samt dem Propheten5030 Nathan5416 hat4886 ihn gesalbet zum Könige4428 zu8085 Gihon1521, und sind5927 von dannen heraufgezogen mit Freuden8056, daß die Stadt7151 tummelt. Das ist das Geschrei6963, das ihr gehöret habt.

46 Dazu sitzt3427 Salomo8010 auf dem königlichen4410 Stuhl3678.

47 Und3190 die8034 Knechte5650 des Königs4428 sind hineingegangen, zu1431 segnen1288 unsern Herrn113, den König4428 David1732, und haben7812 gesagt559: Dein GOtt430 mache Salomo8010 einen bessern Namen8034, denn dein Name ist935, und mache seinen Stuhl3678 größer1431 denn deinen Stuhl3678! Und der König4428 hat angebetet auf dem Lager4904.

48 Auch hat der König4428 also gesagt559: Gelobet sei1288 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, der heute3117 hat lassen5414 einen sitzen auf meinem Stuhl3678, daß meine Augen5869 gesehen7200 haben3427!

49 Da erschraken und machten sich2729 auf6965 alle, die bei Adonia138 geladen7121 waren, und gingen3212 hin, ein376 jeglicher seinen Weg1870.

50 Aber Adonia138 fürchtete3372 sich6965 vor2388 Salomo8010; und machte sich auf6440, ging hin3212 und fassete die Hörner7161 des Altars4196.

51 Und559 es ward Salomo8010 angesagt5046: Siehe, Adonia138 fürchtet3372 den König4428 Salomo8010; und siehe, er fasset die Hörner7161 des Altars4196 und spricht559: Der König4428 Salomo8010 schwöre7650 mir heute3117, daß er seinen Knecht5650 nicht töte4191 mit270 dem Schwert2719!

52 Salomo8010 sprach559: Wird4672 er redlich2428 sein, soll kein Haar8185 von ihm auf die Erde776 fallen5307; wird aber1121 Böses7451 an ihm funden, so soll er sterben4191.

53 Und der König4428 Salomo8010 sandte hin3212 und ließ7971 ihn herab3381 vom Altar4196 holen. Und da er kam, betete7812 er den König4428 Salomo8010 an. Salomo8010 aber sprach559 zu ihm: Gehe935 in dein Haus1004!

1-а царiв

Розділ 1

Das erste Buch der Könige

Kapitel 1

1 А Давид поста́рів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому те́пло.

1 Und935 da3117 der König4428 David1732 alt war2204 und wohl betagt, konnte er nicht warm werden3179, ob man ihn gleich mit Kleidern899 bedeckte3680.

2 І сказали йому його раби: „Нехай пошукають для пана царя молоду ді́вчину, — і стане вона перед царем, і буде йому за догля́дачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, — і буде те́пло панові цареві!“

2 Da sprachen559 seine Knechte5650 zu ihm: Laßt sie1245 meinem Herrn113 Könige4428 eine Dirne5291, eine Jungfrau1330, suchen, die vor6440 dem Könige4428 stehe und5975 sein pflege und schlafe7901 in seinen Armen2436 und wärme2552 meinen Herrn113, den König4428.

3 І шукали ді́вчину вродли́ву по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммі́тку Авіша́ґ, і привели́ її до царя.

3 Und sie suchten1245 eine schöne3303 Dirne5291 in allen Grenzen1366 Israels3478; und fanden4672 Abisag49 von Sunem7767 und brachten935 sie dem Könige4428.

4 А та ді́вчина була дуже вродли́ва. І була́ вона цареві догля́дачкою, і прислуго́вувала йому, та цар не пізнав її.

4 Und sie war8334 eine sehr3966 schöne3303 Dirne5291; und pflegte des Königs4428 und dienete ihm. Aber der König4428 erkannte3045 sie nicht.

5 А Адо́нія, син Хаґґітин, бундю́чився та говорив: „Я буду царювати!“ І справив він собі по́воза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.

5 Adonia138 aber, der Sohn1121 Hagiths, erhub sich4984 und sprach559: Ich will König4427 werden! Und machte6213 ihm Wagen7393 und Reiter6571 und fünfzig2572 Mann376 zu Trabanten7323 vor6440 ihm her.

6 А батько його ніко́ли його не засмучував, щоб сказати: „Чому́ ти так робиш?“ А він також був дуже вродли́вий, і мати народила його по Авесаломі.

6 Und sein Vater1 wollte ihn nicht bekümmern6087 bei seiner Zeit3117, daß er hätte gesagt559: Warum tust du also? Und er war3205 auch ein sehr3966 schöner Mann8389, und er hatte6213 ihn gezeuget nächst nach310 Absalom53.

7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, — і вони помагали Адонії.

7 Und1121 hatte1697 seinen Rat mit Joab3097, dem Sohne Zerujas, und54 mit Abjathar, dem Priester3548; die halfen5826 Adonia138.

8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Ната́н, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.

8 Aber Zadok6659, der Priester, und3548 Benaja1141, der Sohn1121 Jojodas, und Nathan5416, der Prophet5030, und Simei8096 und Rei7472 und die Helden1368 Davids1732 waren nicht mit Adonia138.

9 І приніс Адо́нія в жертву худоби дрібно́ї та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закли́кав усіх братів своїх, царськи́х синів, та всіх Юдиних мужів, царськи́х слуг.

9 Und da Adonia138 Schafe6629 und Rinder und gemästet Vieh1241 opferte2076 bei dem Stein68 Soheleth2120, der neben681 dem Brunnen Rogel5883 liegt, lud7121 er alle seine Brüder251, des Königs4428 Söhne1121, und alle Männer582 Judas, des Königs4428 Knechte5650.

10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покли́кав.

10 Aber den Propheten5030 Nathan5416 und Benaja1141 und die Helden1368 und Salomo8010, seinen Bruder251, lud7121 er nicht.

11 І сказав Ната́н до Вірсаві́ї, Соломонової матері, говорячи: „Чи ти не чула, що зацарюва́в Адо́нія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?

11 Da sprach559 Nathan5416 zu Bathseba, Salomos8010 Mutter517: Hast8085 du559 nicht gehöret, daß Adonia138, der Sohn1121 Hagiths, ist König4427 worden, und unser Herr113, David1732, weiß3045 nichts drum?

12 А тепер іди, я тобі пора́джу, — і рятуй життя своє та життя сина свого Соломо́на!

12 So komm3212 nun, ich will dir einen Rat3289 geben, daß du deine See LE5315 und6098 deines Sohns Salomo8010 See LE5315 errettest4422.

13 Іди, і вві́йдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій ца́рю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому́ ж зацарюва́в Адо́нія?

13 Hin, und gehe3212 zum Könige David1732 hinein und sprich559 zu ihm: Hast du559 nicht, mein Herr113 König4428, deiner Magd519 geschworen7650 und geredet: Dein Sohn1121 Salomo8010 soll nach310 mir König4428 sein4427, und er soll auf meinem Stuhl3678 sitzen3427? Warum ist935 denn3588 Adonia138 König4427 worden?

14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду́ за тобою, і потверджу́ слова твої“.

14 Siehe, weil du noch da bist und mit dem Könige4428 redest1696, will935 ich dir nach310 hineinkommen und vollends dein Wort1697 ausreden4390.

15 І ввійшла Вірсаві́я до царя в кімна́ту, — а цар був дуже стари́й, і шунаммітка Авішаґ послуго́вувала цареві.

15 Und Bathseba ging935 hinein zum Könige4428 in die Kammer2315. Und der König4428 war8334 sehr3966 alt2204, und Abisag49 von Sunem7767 dienete dem Könige4428.

16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: „Що́ тобі?“

16 Und Bathseba neigete sich6915 und betete7812 den König4428 an. Der König4428 aber sprach559: Was ist dir?

17 І вона сказала йому: „Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломо́н, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.

17 Sie sprach559 zu ihm: Mein Herr113, du hast deiner Magd519 geschworen7650 bei dem HErrn3068, deinem GOtt430: Dein Sohn1121 Salomo8010 soll König4427 sein nach310 mir und auf meinem Stuhl3678 sitzen3427.

18 А тепер ось зацарюва́в Адо́нія, а ти, пане мій ца́рю, не знаєш про те.

18 Nun aber siehe, Adonia138 ist König4427 worden; und mein Herr113 König4428, du weißt3045 nichts darum.

19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї, і покликав усіх царськи́х синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя́ війська, а раба твого Соломо́на не покликав.

19 Er hat Ochsen7794 und54 gemästet Vieh4806 und3548 viel7230 Schafe6629 geopfert2076; und hat geladen7121 alle Söhne1121 des Königs4428, dazu Abjathar, den Priester, und Joab3097, den Feldhauptmann8269; aber deinen Knecht5650 Salomo8010 hat er nicht geladen7121.

20 А ти, пане мій ца́рю, — очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто́ буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.

20 Du bist aber mein Herr113 König4428; die Augen5869 des ganzen Israel3478 sehen auf dich3427, daß du ihn anzeigest5046, wer auf dem Stuhl3678 meines Herrn113 Königs4428 nach310 ihm sitzen soll.

21 Іна́кше станеться, як спочи́не пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломо́н винними“.

21 Wenn aber mein Herr113 König4428 mit seinen Vätern1 entschlafen ist7901, so werden ich und mein Sohn1121 Salomo8010 müssen Sünder2400 sein.

22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Ната́н.

22 Weil sie aber noch redete1696 mit dem Könige4428, kam935 der Prophet5030 Nathan5416.

23 І доне́сли цареві, говорячи: „Ось пророк Ната́н!“ І ввійшов він перед цареве обличчя, і впав перед царем обличчям своїм до землі.

23 Und sie559 sagten es dem Könige4428 an5046: Siehe, da ist der Prophet5030 Nathan5416. Und als er hinein vor den König4428 kam935, betete7812 er an den König4428 auf6440 sein Angesicht639 zur Erde776

24 І сказав Ната́н: „Пане мій ца́рю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?

24 und5416 sprach559: Mein Herr113 König4428, hast du gesagt559: Adonia138 soll nach310 mir König4427 sein und auf meinem Stuhl3678 sitzen3427?

25 Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї. І він покли́кав усіх царськи́х синів, і провідників ві́йська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адо́нія!

25 Denn er ist heute3117 hinabgegangen3381 und54 hat geopfert2076 Ochsen7794 und3548 Mastvieh4806 und viel7230 Schafe6629 und hat alle Söhne1121 des Königs4428 geladen und die Hauptleute8269, dazu den Priester Abjathar. Und siehe, sie7121 essen398 und trinken8354 vor6440 ihm und sagen559: Glück zu2421 dem Könige4428 Adonia138!

26 А мене — я раб твій! — і священика Садо́ка, і Бена́ю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покли́кав.

26 Aber mich, deinen Knecht5650, und3548 Zadok6659, den Priester, und Benaja1141, den Sohn1121 Jojadas3077, und deinen Knecht5650 Salomo8010 hat er nicht geladen7121.

27 Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідо́мив раба свого, хто́ буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?“

27 Ist das1697 von meinem Herrn113 Könige4428 befohlen, und1961 hast es deine Knechte5650 nicht wissen3045 lassen, wer auf dem Stuhl3678 meines Herrn113 Königs4428 nach310 ihm sitzen3427 soll?

28 А цар Давид відповів та й сказав: „Покличте мені Вірсаві́ю!“ І прийшла́ вона перед царське́ обличчя, і стала перед царем.

28 Der König4428 David1732 antwortete6030 und5975 sprach559: Rufet mir6440 Bathseba! Und sie7121 kam935 hinein vor6440 den König4428. Und da sie vor dem Könige4428 stund,

29 І присягну́в цар та й сказав: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха, —

29 schwur7650 der König4428 und sprach559: So wahr der HErr3068 lebt2416, der meine See LE5315 erlöset hat6299 aus aller Not6869,

30 як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, — так я й зроблю́ цього дня!“

30 ich559 will heute3117 tun, wie ich dir geschworen7650 habe6213 bei dem HErrn3068, dem GOtt430 Israels3478, und geredet, daß Salomo8010, dein Sohn1121, soll nach310 mir König4427 sein; und er soll auf meinem Stuhl3678 sitzen3427 für mich.

31 І вклонилася Вірсаві́я обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: „Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!“

31 Da neigte6915 sich7812 Bathseba mit ihrem Antlitz639 zur Erde776 und betete den König4428 an und sprach559: Glück2421 meinem Herrn113 Könige4428 David1732 ewiglich5769!

32 І сказав цар Давид: „Покличте мені священика Садо́ка, і пророка Ната́на та Бена́ю, сина Єгоя́диного“. І поприхо́дили вони перед царе́ве обличчя.

32 Und3548 der König4428 David1732 sprach559: Rufet mir6440 den Priester Zadok6659 und den Propheten5030 Nathan5416 und Benaja1141, den Sohn1121 Jojadas3077! Und da sie7121 hineinkamen935 vor den König4428,

33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою му́лицю, і зведіть його до Ґіхону.

33 sprach559 der König4428 zu ihnen: Nehmet mit euch eures Herrn113 Knechte5650 und setzet7392 meinen Sohn1121 Salomo8010 auf3947 mein Maul und führet ihn hinab3381 gen Gihon1521.

34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурмі́ть у сурму́ та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!

34 Und3548 der Priester Zadok6659 samt dem Propheten5030 Nathan5416 salbe4886 ihn daselbst zum Könige4428 über Israel3478. Und559 blaset8628 mit den Posaunen7782 und sprechet: Glück2421 dem Könige4428 Salomo8010!

35 Потім пі́дете за ним, а він уві́йде та й сяде на моєму троні, і він буде царюва́ти замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою“.

35 Und ziehet ihm nach310 herauf und kommt, so soll er sitzen3427 auf5927 meinem Stuhl3678 und König4427 sein für mich; und ich will935 ihm gebieten6680, daß er Fürst5057 sei über Israel3478 und Juda3063.

36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: „Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!

36 Da antwortete6030 Benaja1141, der Sohn1121 Jojadas3077, dem Könige4428 und sprach559: Amen543, es sage559 der HErr3068, der GOtt430 meines Herrn113 Königs4428, auch also!

37 Як був Госпо́дь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звели́чить трон його над трона пана мого царя Давида!“

37 Wie der HErr3068 mit meinem Herrn113 Könige4428 gewesen ist1431, so sei er auch mit Salomo8010, daß sein1431 Stuhl3678 größer werde denn der Stuhl3678 meines Herrn113 Königs4428 David1732.

38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели́ його до Ґіхону.

38 Da gingen3212 hinab3381 der Priester Zadok6659 und3548 der Prophet5030 Nathan5416 und Benaja1141, der Sohn1121 Jojodas, und Krethi und Plethi und setzten7392 Salomo8010 auf das Maul des Königs4428 David1732 und führeten ihn gen Gihon1521.

39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурми́ли в сурму́, та й кричав увесь народ: „Нехай живе цар Соломон!“

39 Und3548 der Priester Zadok6659 nahm3947 das Ölhorn7161 aus der Hütte168 und salbete Salomo8010. Und sie bliesen8628 mit der Posaune7782, und alles Volk5971 sprach559: Glück2421 dem Könige4428 Salomo8010!

40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопі́лках та радів великою радістю, аж земля розпада́лася від їхнього голосу!

40 Und alles Volk5971 zog5927 ihm nach310 herauf, und das Volk5971 pfiff2490 mit Pfeifen2485 und war sehr1419 fröhlich8056, daß die Erde776 von ihrem Geschrei6963 erscholl1234.

41 І почув це Адонія та всі покли́кані, що були з ним, а вони тількищо скінчи́ли їсти. І почув Йоав голос сурми́ та й сказав: „Що це за крик та гамір у місті?“

41 Und6963 Adonia138 hörete es, und alle, die er geladen hatte3615, die bei ihm waren; und sie7121 hatten8085 schon gegessen398. Und da Joab3097 der Posaunen7782 Schall hörete, sprach559 er: Was will das8085 Geschrei6963 und Getümmel1993 der Stadt7151?

42 Ще він говорив, аж ось прихо́дить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: „Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!“

42 Da er aber noch redete1696, siehe, da kam935 Jonathan3129, der Sohn1121 Abjathars, des Priesters3548. Und54 Adonia138 sprach559: Komm herein935, denn du bist ein376 redlicher Mann2428 und bringest gute2896 Botschaft1319.

43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: „Таж пан наш цар Давид настанови́в на царя Соломона!

43 Jonathan3129 antwortete6030 und sprach559 zu Adonia138: Ja61, unser Herr113, der König4428 David1732, hat Salomo8010 zum Könige gemacht4427;

44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську́ му́лицю.

44 und3548 hat mit ihm gesandt7971 den Priester Zadok6659 und4428 den Propheten5030 Nathan5416 und Benaja1141, den Sohn1121 Jojadas3077, und Krethi und Plethi; und sie haben ihn auf des Königs4428 Maul gesetzt7392.

45 І пома́зали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повихо́дили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.

45 Und3548 Zadok6659, der Priester, samt dem Propheten5030 Nathan5416 hat4886 ihn gesalbet zum Könige4428 zu8085 Gihon1521, und sind5927 von dannen heraufgezogen mit Freuden8056, daß die Stadt7151 tummelt. Das ist das Geschrei6963, das ihr gehöret habt.

46 І Соломон уже засів на троні царства.

46 Dazu sitzt3427 Salomo8010 auf dem königlichen4410 Stuhl3678.

47 І також посхо́дилися царські́ слу́ги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я́ славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого́! І вклонився цар на ло́жі своїм.

47 Und3190 die8034 Knechte5650 des Königs4428 sind hineingegangen, zu1431 segnen1288 unsern Herrn113, den König4428 David1732, und haben7812 gesagt559: Dein GOtt430 mache Salomo8010 einen bessern Namen8034, denn dein Name ist935, und mache seinen Stuhl3678 größer1431 denn deinen Stuhl3678! Und der König4428 hat angebetet auf dem Lager4904.

48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидя́чого на моїм троні, а мої очі те бачать!“

48 Auch hat der König4428 also gesagt559: Gelobet sei1288 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, der heute3117 hat lassen5414 einen sitzen auf meinem Stuhl3678, daß meine Augen5869 gesehen7200 haben3427!

49 І затремтіли, і повставали всі покли́кані, що були з Адонією, і пішли кожен на доро́гу свою...

49 Da erschraken und machten sich2729 auf6965 alle, die bei Adonia138 geladen7121 waren, und gingen3212 hin, ein376 jeglicher seinen Weg1870.

50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопи́вся за роги же́ртівника.

50 Aber Adonia138 fürchtete3372 sich6965 vor2388 Salomo8010; und machte sich auf6440, ging hin3212 und fassete die Hörner7161 des Altars4196.

51 І донесено Соломонові, кажучи: „Ось Адо́нія злякався царя Соломона, й ось він схопи́вся за роги же́ртівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне́ мені, що не вб'є свого раба мече́м!“

51 Und559 es ward Salomo8010 angesagt5046: Siehe, Adonia138 fürchtet3372 den König4428 Salomo8010; und siehe, er fasset die Hörner7161 des Altars4196 und spricht559: Der König4428 Salomo8010 schwöre7650 mir heute3117, daß er seinen Knecht5650 nicht töte4191 mit270 dem Schwert2719!

52 І сказав Соломон: „Якщо він буде му́жем че́сним, ані волоси́на його не впаде на землю! А якщо зна́йдеться в ньому зло, то помре“.

52 Salomo8010 sprach559: Wird4672 er redlich2428 sein, soll kein Haar8185 von ihm auf die Erde776 fallen5307; wird aber1121 Böses7451 an ihm funden, so soll er sterben4191.

53 І послав цар Соломон, і відвели́ його від же́ртівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: „Іди до свого дому!“

53 Und der König4428 Salomo8010 sandte hin3212 und ließ7971 ihn herab3381 vom Altar4196 holen. Und da er kam, betete7812 er den König4428 Salomo8010 an. Salomo8010 aber sprach559 zu ihm: Gehe935 in dein Haus1004!